СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ГЕРО́ЛЬД
, а, ч., іст.
Оповісник при дворах феодальних правителів, а також європейських монархів
.
Усi посланцi й магнати стали двома рядами по обидва боки зали i ждали короля. Незабаром рознiсся по залi голос герольда: “Найяснiший король Ян-Казимiр їде!”
(І. Нечуй-Левицький)
;
Забажалось королеві Звоювать чужеє царство, Розіслав він скрізь герольдів На війну скликать лицарство
(Леся Українка)
;
З прийомної виходять герольди і сурмлять в сурми; ідуть на балкон і кричать звідтіль на площу
(Є. Кротевич)
;
// 
Розпорядник на урочистостях і рицарських турнірах
.
Герольд виходив й на вимогу суддів турніру вголос описував герб лицаря на доказ його права взяти участь у турнірі
(з наук.-попул. літ.)
.