ГЕ́ПАТИ
, аю, аєш, недок., розм.
1
. Бити, стукати по чому-небудь, у щось
. Понеслася журлива пісня; і вголос їй дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє
(Панас Мирний)
;Гепає сокирчина, кранкає
[каркає]
.. старий ворон на пожухлому від дощів і сонця хресті(В. Яворівський)
;Цілу ніч я слухала, як скриплять дошки, як щось гепає, траскає і ляскає у мене над головою
(Ю. Андрухович)
.2
. кого, що.
Бити кого-небудь, щось
. – Товкмачити
[нападників],
– підказали з юрби .. – Трощити! – Гепати! – Гилити! – Голомшити! – Кулачити!(О. Ільченко)
.3
. Те саме, що ге́патися.
Він зачіпається за камінчик, гепає на спину, і вулиця оглашається його ображеним і обуреним ревом
(Ю. Смолич)
;Панував гамір, безладдя, грюкали двері, лаялися адміністратори й режисери, валилося зі стін розмальоване тинькування, кришилися, а то й гепали з ніш безносі погруддя
(М. Бажан)
;Дорога повела в яр і все зникло з очей, не бачив уже й вогню, чув лише у вухах, як тріщить полум'я, як гепають перепалені балки, як галасують люди і б'є дзвін на сполох
(Ю. Винничук)
.4
. кого, що.
Кидати з шумом
. Поки Вернидуб порався з нiмцями та ляхами, левенцi лагодили гармати: заклепували цвяхами запали i вiдбивали келепами панiвки. – Гепай їх усiх у ставок, – певнiша рiч! – верховодив Вернидуб
(М. Старицький)
;Гепати каміння
.