ГЕО́РГІКИ

, ів, мн.

Античні вірші, що вихваляють сільське життя

Перед внутрішнім зором читача постає європейськи освічена людина, яка читає філософа Бекона, цитує великого Гете, прочитала всього Вальтера Скотта, милується “Георгіками” Вергілія

(В. Русанівський)

;

У новочасній європейській поезії георгіки набули вигляду стилізації, орієнтуючись на зображення щасливого сільського побуту

(з наук.-попул. літ.)

;

В українській новітній ліриці до георгік звертався В. Мисик

(з наук.-попул. літ.)