СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ОЩАСЛИ́ВЛЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. ощасли́вити.
– А знаєте, як це погано, коли хтось когось ощасливлює? – Хіба?.. Я не погоджуюсь. Принести комусь щастя це ж добре. – Тут не те... За ощасливлення вимагають плати. А моральна плата страшна
(Ю. Мушкетик)
;
Військово-польовий трибунал, званий в країні, як Трибунал Прим-О (Примусового ощасливлення) засідав цілодобово
(В. Чемерис)
;
Скільки ж можна керуватися тими старими забобонами щодо можливості ощасливлення людини згори, поза її власним бажанням, вибором і відповідальністю?
(із журн.)
.