СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОЧУЖІ́ЛІСТЬ
, лості і лости, ж.
Властивість за знач. очужі́лий.
Ніколи ні іскри радості в тих щілинках-амбразурах, ніякої людської відкличності – одна хмурість владного, загадково застиглого в очужілості розуму
(О. Гончар)
;
Не хотів каліка зав'язувати світ дівчині, намірявся кобзарювати сліпцем, але Ярина своїм душевним жаром розтопила його набуту очужілість
(І. Дзюба)
.