НАСИ́ЧУВАНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до наси́чувати.

Якщо організм живої людини не хоче сприйняти насичуваної чужої крові, то після перших же п'ятдесяти грамів він бурно реагуватиме

(Ю. Смолич)

;

Позбавлена будь-якого соціального й культурного престижу і чимраз більше насичувана латинськими словами й виразами, галльська мова непомітно для історії зникла разом зі смертю її останнього носія

(з наук. літ.)

;

Основною концепцією маркетингу на поступово насичуваних ринках стає концепція інтенсифікації комерційних зусиль

(з навч. літ.)