СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВЖЕ́Ж
, част.
1
.
ствердж.
Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше при відповідях); аякже, так, звичайно
.
– Чому ти, Чіпко, не одружишся? – “Хіба воно краще?” – Авжеж краще. Жінка привітає, порадить, розважить...
(Панас Мирний)
;
[
Марція
:]
Адже, по східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків, бо то була б господарям образа?
[
Хуса
:]
Авжеж, такий у нас ведеться звичай
(Леся Українка)
;
– Авжеж, він знає, що Євдоха не спить, але не показує цього
(О. Кундзич)
.
2
.
запереч., ірон.
Уживається (з підвищеною інтонацією) при запереченні у знач., близькому до
чом не так
,
якраз
,
отож
.
– Хіба ж і ти дівкою не бігала на вулицю? – “А не бігала”. – Авжеж! не бігала. Як той хорт, плигала через тини та через перелази
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Дай табаки! – Авжеж!
(Сл. Гр.)
.
3
.
експрес.-підсил., діал.
Уживається у знач., близькому до
адже
.
Авжеж ти знаєш про це!
(Сл. Гр.)
.