СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВГУ́Р
, а, ч.
1
.
У Стародавньому Римі – жрець, що, спостерігаючи політ і поведінку птахів, провіщав нібито волю богів
.
Господи, як мені самій тяжкий сей мій тон римського авгура!
(Леся Українка)
.
2
.
перен., ірон.
Людина, яка перетворює на таємницю свої спеціальні знання; той, хто вдає, що він посвячений у надзвичайні таємниці
.
Минув час, коли ми ставали в позу якихось авгурів мистецтва і проповідували глядачам те, чого вони не сприймали
(з газ.)
.