СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСТРАВЕ́РСІЯ
, ї, ж., псих.
Зосередження індивідом своїх переживань та інтересів на об'єктах зовнішнього світу, що зумовлює легкість у встановленні контактів з іншими особами; протилежне
інтроверсія
.
Переважній більшості народів притаманний змішаний тип психіки, де гармонійно поєднуються екстраверсія та інтроверсія з окремими спалахами то одного, то другого типу
(з наук.-попул. літ.)
;
Слід досліджувати конкретні прояви і змістовну спрямованість інтроверсії та екстраверсії у значимих ситуаціях, а не формально встановлювати належність людини до того чи іншого типу
(з навч. літ.)
.