СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСТЕРОРЕЦЕ́ПТОР
, а, ч., фізл.
Рецептор, який сприймає зовнішні подразнення (розташований на поверхні тіла, включаючи слизову оболонку носа, порожнину рота і поверхню язика)
.
Фізіологічна сутність вищої нервової діяльності полягає в аналізі й синтезі нервових імпульсів, які надходять у головний мозок від екстерорецепторів і спричиняють рефлекторні скорочення скелетних м'язів, що загалом проявляється як поведінка, мова і т. ін.
(з наук. літ.)
;
До екстерорецепторів належать зір, слух, нюх, дотик, смак
(з навч. літ.)
.