СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСКРЕ́ЦІЯ
, ї, ж., фізл.
Сукупність фізіологічних процесів виділення з організму кінцевих продуктів обміну, сторонніх речовин, а також надлишку води, мінеральних та органічних речовин
.
Органами екскреції є нирки, легені, шкіра, шлунок, залози шлунково-кишкового тракту, потові та молочні залози
(з наук. літ.)
;
Хром і нікель зумовлюють істотні порушення фосфорного обміну риб – значне зростання екскреції фосфору, що врешті призводить до зменшення його відносного вмісту в тілі риб
(з наук. літ.)
;
Речовини, які підлягають екскреції, можуть виділятися як у незмінному вигляді, так і після значних перетворень
(з наук.-попул. літ.)
.