СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСКАВА́ЦІЯ
, ї, ж.
1
.
гірн.
Виймання та переміщення ґрунтів, гірських порід і т. ін. за допомогою екскаватора або вибухівок
.
Багатоківшевий екскаватор здійснює екскавацію породи ковшами, послідовно розташованими на нескінченному ланцюзі або на роторному колесі
(з наук. літ.)
;
Новий напрямок у створенні систем контролю електроспоживання гірничих машин і технологічних властивостей порід ґрунтується на використанні питомої енергоємності екскавації та буріння
(з наук. літ.)
.
2
.
анат.
Заглиблення, впадина
.
У розвиненій стадії глаукоми настає екскавація зорового нерва і його атрофія
(з наук. літ.)
.