СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДЗЮРЧА́ТИ
, чу́, чи́ш, док., розм.
1
.
Натекти із дзюркотінням
.
Вони
[жінки]
з глечиками чекали, доки надзюрчить з джерела ота цілюща рідина
(Іван Ле)
.
2
.
чого.
Те саме, що надзю́ркати.
Він стомлено одкинувся у фотелі й надзюрчав у фужер шипучого вина
(із журн.)
;
* Образно.
Хай би забиралася
[Марія]
зі своїм відром, хай би ця колонка швидше надзюрчала повне відро
(Валерій Шевчук)
.