НАДЗВО́НЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., НАДЗВОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, док., розм.
1
. тільки недок.
Те саме, що надзво́нювати 1
. Він телефонує в екстрених ситуаціях всім і запитує, що робити. І поки надзвонюватиметься, може статися лихо
(із журн.)
;Є волонтери, яких я жодного разу не бачила, а вони надзвонюються й запитують, що прислати, що потрібно
(з газ.)
.2
. тільки недок., перен.
Те саме, що дзвені́ти 2
. – Ти, може, лісова мавка? – Ні, я дівчинка з лісу, – сріблом надзвонюється знайомий голос
(М. Стельмах)
.3
. тільки док.
Багато, довго дзвонячи (у 1 знач.), утомитися.
Цей музика-дзвонар так бувало надзвониться, що й уві сні завжди вчувались йому дзвони
(О. Ільченко)
;“І напрацювались, і надзвонились ви на віку, – поглянув
[дід Корній]
на свої роками підсушені долоні. – Час, щоб і над вами хтось задзвонив. Тільки хто? Не всякий тобі розуміє тужливу душу дзвонів. Чи не пора сходити до вербівського дзвонаря? Напевне пора...(М. Стельмах)
;– Добрий музика – як добрий коваль. То .. вам кажу .. я, старий циган, що і смичком по струнах, і молотком по ковадлі
[ковадлу]
людям надзвонився(І. Нижник)
.4
. тільки док., рідко.
Подзвонити (у 3 знач.) багато, досхочу
. Прослуховування музичних творів, виконаних на дзвонах, заспокоює, має знеболювальний ефект, лікує безсоння. Проте ліпше слухати живий дзвін якомога ближче до джерела хоча б один раз на рік, а в ідеалі – самому надзвонитися
(з газ.)
.