СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
КАРНА́ЦІЯ
, ї, ж., жив.
Сукупність прийомів зображення обличчя й оголених частин тіла людини
.
На картині не випадково домінує червоно-чорна карнація композиції як кольорова ознака китайки
(з наук.-попул. літ.)
;
Індивідуальний почерк цих майстрів іконопису вирізняють обличчя світлої карнації
(із журн.)
.