СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДВІ́РОК
, рку, ч., діал.
Надвір'я
.
Тяжкі ті, невідступні мисли
[мислі]
Його
[пана]
пекли, і гнали, й тисли, І він, затисши кулаки, Біг мов безумний по надвірку
(І. Франко)
;
Покидавши моркву в кропиву, біг панотець простісінько до кухні. Пазі там не було. Шукав її по надвірку
(Л. Мартович)
;
Старалася
[Домніка]
все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні межи челяддю
(О. Кобилянська)
.