СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДБУДО́ВКА
, и, ж., розм.
Невелика надбудова (у 1 знач.)
.
В ньому
[старопольському шляхетському дворі]
росло не менше як три покоління й кожне клало свою печать на будову всіма отими прибудовками, надбудовками, прикрасами й оздобами
(Г. Хоткевич)
;
Пожежними сходинками дісталися вони до металевої ляди, над якою була ще дощана надбудовка
(із журн.)
.