СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАГРО́БНИК
, а, ч.
Те саме, що надгро́бок.
Його
[Іллі]
тіло спочиває під захованим ще й досі нагробником у каплиці св. Степана в Печерськім монастирі в Києві
(І. Франко)
;
Попід східною стіною церкви ряд могил з чавунними або кам'яними хрестами, деякі з тяжкими, темної барви, гранітовими нагробниками
(У. Самчук)
;
Еріх Лясота бачив у Софії кілька нагробників, а між ними й домовину Ярослава
(з наук.-попул. літ.)
.