ГОВО́РЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до говори́ти.
Почулися Гапусині слова, говорені несміливо, боязко
(Т. Осьмачка)
;Патруль ставав з громом і чути було якісь ритуальні фрази, говорені при зміні варти тим, хто уступав, і тим, хто приймав варту
(І. Багряний)
;Володько розбирає і слова, хоча вони не нашою мовою говорені
(У. Самчук)
;//
гово́рено, безос. пред.
Довгий час говорено в Острозі про похід князя на всі лади
(А. Чайковський)
;//
у знач. ім. гово́рене,
ного,
с.Що-небудь сказане
.Я зрікаюсь говореного і каюсь у поросі й попелі!...
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;Ми думаємо .. про смисл говореного
(О. Довженко)
.