СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМІЗКО́ВАНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обмізкува́ти.
На завтра! Вчора одклав
[гетьман]
не обмізковану грамоту з малоросійського приказу
(Ю. Мушкетик)
;
[
Єпископ
:]
Ти йдеш з обвинуваченням умисним, Старанно обмізкованим доносом?
(І. Драч, пер. з тв. Шекспіра)
;
// 
обмізко́вано, безос. пред.
Все, все було продумано до найменших подробиць, прораховано, обмізковано!
(із журн.)
.