СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВА́РІЯ
, ї, ж.
1
.
Пошкодження, поломка механізму, машини, деталі і т. ін. під час роботи або руху
.
Корабель знаходиться на такій близькій віддалі від плавучого крижаного острова, що корабельна аварія неминуча
(О. Довженко)
;
Жваво бігали вгору й униз вагончики, перевертались на естакаді, сипалось через бункер вугілля на залізничні платформи, і – жодної аварії, жодного, хоч би маленького, перебою!
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Ніколи не було в нього аварій, він знає всі капризи машини, він відчуває її
(А. Трипільський)
;
// 
Катастрофа або загибель, викликані таким пошкодженням і звичайно супроводжувані людськими жертвами
.
– Ну як ти? – загукав, як до глухої. – Не злякалася? Така жахлива аварія!
(із журн.)
;
В аварії вантажного літака загинули троє членів екіпажу
(з газ.)
.
2
.
перен., розм.
Невдача, несподіване порушення перебігу якоїсь справи; нещастя
.
У цій усій проклятій свистоплясці, в цій грандіозній аварії всіх і вся, в цім оголенні безглуздої порожнечі, в цій, нарешті, переоцінці всіх вартостей і самої людини вогнем і залізом – це вічне прокляте питання стало, як стовп, і стояло передо мною, доки я його не вирішив
(І. Багряний)
;
Зазнавши аварії в житейському морі, людина пливе до найближчого берега
(із журн.)
.