СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГЕРОНТОКРА́ТІЯ
, ї, ж.
1
.
Рання форма суспільного устрою, при якій влада належила найстарішим людям
.
За теорією етнографа У. Ріверса, геронтократія була притаманна аборигенам Австралії та деяким народам Океанії
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Наявність у владних структурах великої кількості людей похилого віку, які беруть участь в управлінні державою
.
У 70–80-х роках XX cт. правління СРСР набуло рис класичної геронтократії
(з публіц. літ.)
;
Стабільність геронтократії для зовнішнього спостерігача сприймається як її міцність. Проте в періоди швидких змін доцільнішим є використання молодих лідерів
(з наук.-попул. літ.)
.