СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСМО́КТУВАТИ
(УСМО́КТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСМОКТА́ТИ (УСМОКТА́ТИ), всмокчу́, всмо́кчеш, док., що.
1
.
Вбирати в себе; всотувати, всисати
.
Корова .. всмоктувала ставок у мокрі рожеві губи
(Л. Первомайський)
;
Він
[земснаряд]
розпушував під собою ґрунт, потужною помпою всмоктував його разом з водою
(Л. Дмитерко)
;
Замочені яблука перші п'ять-сім днів швидко всмоктують розсіл і його треба увесь час доливати
(з наук.-попул. літ.)
;
Земля всмоктала блакитні калюжі, наче їх і не було
(З. Тулуб)
;
* Образно.
Може, нужда та недостача покриє їх
[дітей]
латами, руб'ями, зсушить-зов'ялить свіжі личенька, усмокче раді веселі очиці глибоко у лоб
(Панас Мирний)
.
2
.
перен.
Сприймати, засвоювати
.
Горобенко вiдчуває тiльки, як сотнi голiв витягнулись до нього й ловлять, всмоктують його слова
(Б. Антоненко-Давидович)
.
(1)
 
Всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти і т. ін.) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти і т. ін.) [в се́бе] з молоко́м ма́тері (з ма́териним (матери́нським) молоко́м)
що
засвоювати що-небудь із дитинства
.
Більшість їх
[дівчат]
вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба
(М. Коцюбинський)
;
Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом “вірність”
(з газ.)
;
Цілком природно звучать пісні сина коваля
[І. Франка],
який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії
(М. Рильський)
;
Суворі погляди на честь увійшли з материним молоком в його
[Дмитра]
душу; не порушила їх перша зелена юність, і тому надалі вони ще більше зміцніли
(М. Стельмах)
;
Розмовляють
[студенти]
так латиною, мов народились римлянами й всмоктали цю стару співучу мову ще з материнським молоком
(Василь Шевчук)
.