СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСЛУ́ХУВАТИСЯ
ВСЛУХА́ТИСЯ
(УСЛУХА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, ВСЛУ́ХУВАТИСЯ (УСЛУ́ХУВАТИСЯ), уюся, уєшся, рідко ВСЛУХО́ВУВАТИСЯ (УСЛУХО́ВУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВСЛУ́ХАТИСЯ (УСЛУ́ХАТИСЯ), аюся, аєшся, док., у що і без дод.
Напружуючи слух, намагатися почути що-небудь; прислухатися
.
Чим довше вслухувався Іван у той бренькіт над своєю головою, тим більше йому здавалося, що душа його впливає в якийсь новий світ
(І. Франко)
;
Коли .. вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне
(М. Коцюбинський)
;
Кіндрат з полегкостю зітхнув і сів на пеньку старої верби. Він услухався, як тихо й безперестанку бурмотів струмок
(М. Івченко)
;
Вдивлявся Юхим у сизі шелюги над Дніпром, услуховувався в шепіт примерзлих пісків
(Іван Ле)
;
Як же вслухався у се Наум та як розходивсь!
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Вслухайся – шелест сюди долітає
(П. Дорошко)
.