СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСЛІПУ́
(УСЛІПУ́), присл., розм., рідко.
Те саме, що нао́сліп; навмання
.
На горбах озимина померзла і сівба ярих теж велась всліпу
(Григорій Тютюнник)
;
Найстрашніше, від чого я тікав, то було виконання ролі всліпу й наспіх
(Ю. Смолич)
.