СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСКО́ЧИТИ
ВСКА́КУВАТИ
(УСКА́КУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСКО́ЧИТИ (УСКО́ЧИТИ), чу, чиш, док.
1
.
в що.
Скакати, стрибати в середину чого-небудь
.
Кілька разів Остап вскакував у воду мало не по пояс
(М. Коцюбинський)
;
Бійці, брьохаючись по коліна у воді, на бігу вскакували в свої хиткі судна
(О. Гончар)
;
Вилiтає перша пожежна машина, рiзко гальмує, в її кабiну вскакує Григорiй
(В. Яворівський)
;
Данило, сміючись, допоміг Арсенькові вскочити в мішок з головою і прикрив зверху брезентом
(М. Трублаїні)
;
// 
розм.
Швидко вбігати, в'їздити в середину чого-небудь
.
[
Пріська
:]
Де мені сховатись? (Ускакує в курінь і, не примітивши Печариці, наступає на його
[нього])
(Панас Мирний)
;
[
Жандарм
:]
Гей, люди! За ним!.. Не дайте йому в ліс ускочити!
(І. Франко)
;
Настала перерва, і до кімнати вскочило гамірливе .. товариство
(О. Донченко)
.
2
.
перен.
Потрапляти в певне оточення
.
[
Старшина
:]
Посадови кого другого на моє місце – здуріє!
[
Роман
:]
Не здуріє, а задуріє? Та як і не задуріти: з мужиків та зразу в пани вскочити?
(М. Кропивницький)
;
// 
Потрапляти в біду
.
– Отеє вскочила, – думала вона. – Ні, не буду я тут, не витримаю
(М. Коцюбинський)
;
На селі де-не-де світиться по хатах, де поночі, собачня ґвалтує. Якось аж моторошно. Аж оце, думаємо собі, вскочили
(А. Головко)
.
(1)
 
У спаш уско́чити (забрести́, пода́тися і т. ін.)
зайти на посіви, сінокоси (про худобу)
.
Уже й маленькі лошата й телята одвикають скакати, бо котре хоч трохи вище підскочить, то й ускочить у спаш
(В. Самійленко)
;
Знаючи норов нашої шкапи, я дуже опасався
[побоювався],
щоб вона кудись не забрела в спаш
(М. Стельмах)
.
(2)
 
Вска́кувати / вско́чити в шко́ду
робити що-небудь недозволене, завдаючи цим комусь неприємностей, прикростей, збитків і т. ін
.
Дозволяв
[колгосп]
пасти коня та корову на колгоспному вигоні, не штрафував його за гусей, котрі інколи ускакували в шкоду
(Д. Бедзик)
;
[
Платон Гаврилович
:]
Чисте мені горе з ним, так і никає, щоб куди в шкоду вскочить
(С. Васильченко)
;
(3)
 
Вско́чити в за́шморг
опинитися в небезпечному становищі
.
– Старайся як можна далі відійти
[від концтабору],
але йди обережно, щоб де знову в зашморг не вскочив
(Ю. Збанацький)
;
(4)
 
Вско́чити ви́ще халя́в
потрапити в неприємне, скрутне становище
.
– Треба тікати звідси! – говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, – а то ще вскочиш вище халяв
(М. Коцюбинський)
;
(5)
 
Вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в на́па́сть, в раху́бу і т. ін.):
а)
 
потрапити в неприємну ситуацію, зробивши що-небудь необдумане, допустивши якусь помилку, якийсь недогляд і т. ін.; завдати собі клопоту
.
Перебула я на Дону всього. Трохи була не вскочила і в велику напасть
(Ганна Барвінок)
;
Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів'я. Треба буде остерегти, щоб бува не вскочив у якусь халепу
(М. Лазорський)
;
Забороняли продавати українські книжки, навіть дозволені цензурою; та й самі продавці, аби не вскочити в мороку та клопіт, зрікались брати на продаж наші книжки
(І. Огієнко)
;
Він підтюпцем рушив униз, розуміючи вже, що встряв у якусь рахубу
(С. Голованівський)
;
– Отак і повинні ми відчувати твердість влади, – глибокодумно прорік Кошіль, тільки зараз збагнувши, в яку халепу він ускочив через свою дурість
(М. Стельмах)
;
б)
 
стати причетним до чого-небудь поганого, осудливого, через когось виявитися замішаним у чомусь
.
Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть, не сказавши ні слова, Йонька плювався всю дорогу.., всю вину звалив на хлопців: – Через вас .. у халепу вскочив
(Григорій Тютюнник)
;
(6)
 
Вско́чити і ви́скочити
вийти завжди із складного становища, позбутися небезпеки
.
– Тут, либонь, і той не зуміє дістати зайвого життя на продаж, хто меткий, хто вміє вскочити і вискочити
(Є. Гуцало)
;
(7)
 
Вско́чити як ри́ба в не́від
необачно, зопалу опинитися в неприємному, скрутному становищі
.
Галя побачила, що вскочила з Чіпкою як риба в невід
(Панас Мирний)
;
Скака́ти (вска́кувати, стриба́ти) / ско́чити (вско́чити, стрибну́ти) в гре́чку
(8)
 
Уско́чити в сли́вки́
зазнати невдачі в чому-небудь, опинитися в незручному, неприємному становищі
.
Випросилась наша Оксана і, як муха, від нього полетіла.. Ось у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
(9)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) у ві́чі (в о́чі) не вско́чити
дуже лагідно, улесливо запобігти перед ким-небудь, підлеститися до когось
.
[
Проня
:]
То таки ви? Мені одно, а друге другій? При мені у очі мало не вскочите, а за очі банітувати...
(М. Старицький)
;
[
Герцик
:]
І знов, котрий лисичить, умизгається та лебезує, мов у вічі не вскоче
[вскочить], –
чи не частіше всього держе
[держить]
за пазухою каменюку?..
(М. Кропивницький)
;
– Кульбако, розказуй вірш. – Він і на неї смиренником, святенником, трохи у вічі не вскочить: – Ганно Остапівно, який вірш?
(О. Гончар)
.