СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСКАЧ
(УСКА́Ч), присл.
Скачучи; навскач
.
Аж доколи Ілько вскач мав пускати свого коня, коли ззаду Матюшин вороний насідав
(А. Головко)
;
Було видно, як по меншому шляху мчали вскач вершники
(І. Багряний)
;
Цар, піп і пан вмостились верхи на кріпакові й гонять ускач
(Василь Шевчук)
;
– Можеш на коні сидіти?! – І можу сидіти, і можу й ускач гнати!
(Ю. Логвин)
.