СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСИ́ПИЩЕ
(УСИ́ПИЩЕ), а, с.
Посудина або приміщення для збереження сипких речовин
.
Оця діжка тільки на всипище й годяща
(Сл. Гр.)
;
Він підіймає пошивку, іде до комори, відчиняє її і з плеча висипає зерно у темне з глухуватим гомоном всипище
(М. Стельмах)
;
Світає. Душно. Всипища, макітри, ліхтар мосяжний, тьмяний від комах
(Л. Костенко)
.