СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСЕЛЯ́ТИСЯ
(УСЕЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., ВСЕЛИ́ТИСЯ (УСЕЛИ́ТИСЯ), вселю́ся, все́лишся, док.
1
.
куди і без дод., у що.
Займати місце для проживання; поселятися
.
Біля будинку була метушня: вселялися нові мешканці
(О. Донченко)
;
Iзийду
[піду]
у пустиню i уселюся у горах Араратських
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Давай
[стара пані]
мене лаяти. Ще нахвалялась і бити. А ми .. того не дознавали од неї, поки не вселилась панночка
(Марко Вовчок)
.
2
.
у кого, у кому, перен.
Опановувати кого-небудь (про почуття, думки і т. ін.)
.
І вселявся в Юхима острах
(Іван Ле)
;
В цю мить він утратив решту сподівань, що знайде Гізю, і з жалем відчув, як на місце терпкої туги вселяється в ньому чуже, не знане досі почуття спокою
(Р. Іваничук)
;
В глибинах свідомості творився образ Олюсі – її мрії, що вселилися в душу і все скорили
(В. Підмогильний)
.