СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ВСЕЗНА́ЙКО
(УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон.
Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім
.
Незважаючи на ті ноги, які, бувши стулені разом, справді скидалися на клешню, Павло Якович був досить жвавий, всюдисущий і всезнайко
(Б. Антоненко-Давидович)
;
– Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко?
(М. Чабанівський)
.