СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВСЕ
1
ВЕСЬ
1
(ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.
1
.
Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю
.
Покладіть на Нього
[Ісуса Христа]
всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні!
(Т. Шевченко)
;
Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік!
(Л. Глібов)
;
Від усієї картини віє чимось пісенним
(О. Довженко)
;
Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся
(П. Колесник)
;
// 
Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища
.
Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був
(І. Котляревський)
;
Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях
(А. Хижняк)
;
Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
всі,
всіх,
мн.
Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим
.
На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу
(Ю. Смолич)
;
Рубін одягся, як і всі учні
(І. Сенченко)
;
// 
у сполуч. з кільк. числ.
Указує на повну кількість, виражену цим числівником
.
Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря
(М. Коцюбинський)
;
Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля
(М. Йогансен)
;
// 
у сполуч. з абстр. ім.
Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін
.
Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута
(М. Коцюбинський)
;
Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить
(Леся Українка)
.
2
.
у знач. ім. все,
всього́,
с.
Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку
.
Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха
(Леся Українка)
;
Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати...
(В. Сосюра)
;
// 
всі,
всіх,
мн.
У повному складі, без винятку
.
Сього чоловіка всі поважали змолоду
(Марко Вовчок)
;
Сіли обідати. Усі мовчки їли
(Панас Мирний)
;
// 
все, мн. всі.
Уживається як узагальнювальне слово при переліку
.
[
Тетяна
:]
Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!..
(І. Карпенко-Карий)
;
Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає...
(Л. Глібов)
.
3
.
при ім. з прийм.
з (зо), на
.
Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії
.
[
Хома
:]
Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка
[тікає]
з усіх ніг)
(М. Кропивницький)
.
(1)
 
Весь (вся, все) в...
кого
про велику схожість із ким-небудь
.
Мамочко, голубочко, моя ріднісінька! Та я ж вся у тебе...
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
(2)
 
Все гара́зд (рідше в поря́дку)
все добре, так, як слід; усе відбувається належним чином
.
Вівчарки нюхають вітер і одним оком скоса поглядають на вівці, чи все в порядку
(М. Коцюбинський)
;
Очі Марії сяють радістю. Він розуміє, що все гаразд
(О. Довженко)
;
(3)
 
Все можли́ве
все, що можна здійснити
.
Треба зробити все можливе, щоб досягти успіху в роботі
(з наук.-попул. літ.)
;
(4)
 
Все ще
досі
.
Хурман все ще порався з фаетоном
(М. Коцюбинський)
;
[
Елеазар
:]
Що ж вороги починили, що ж мені вдіяли люті? Руки мої все ще дужі, ноги мої все ще міцні, очі мої все видющі, .. тільки язик мій, язик здавсь ворогам на поталу!
(Леся Українка)
;
Всім по сім
[Вся] повнота́ вла́ди
В усі́й (по́вній) красі́
В [усі́й (свої́й, їх і т. ін.)] суку́пності
(5)
 
Геть усе́ (весь)
абсолютно, без винятку все (весь)
.
– Щоб до того “прошенія”
[цареві]
всі поприкладали руки, геть усі, ціла громада, бо громада – великий чоловік, сила...
(М. Коцюбинський)
;
Ми ставили балет під назвою “Роберт і Бертрам”. На ці спектаклі квитки розпродувались геть усі
(з мемуарної літ.)
;
Гра́ти (перелива́тися) всіма́ кольора́ми (ба́рвами) весе́лки (ра́йдуги)
Доклада́ти / докла́сти [уся́ких (вели́ких, усі́х і т. ін.)] стара́нь (зуси́ль, сил, рідше снаги́)
За всіма́ пра́вилами
Збира́ти / зібра́ти [всі (оста́нні)] си́ли (всю си́лу, ре́штки сил і т. ін.) <діал. Добува́ти всіх (оста́нніх) сил>
І (та й) ті́льки <Та й ті́льки всього́> <[Та] ті́льки й ді́ла>
На весь (ввесь) захва́т
Напру́жувати / напру́жити [всі (оста́нні)] си́ли
Перебі́льшувати / перебі́льшити [всі] сподіва́ння
Переплу́тати все [на сві́ті]
По [всій] справедли́вості
Поклада́ти / покла́сти [всю] наді́ю ([всі] [свої́] наді́ї)
При всій пова́зі (шано́бі)
При всьо́му стара́нні <При всіх стара́ннях>
Рум'я́нець (рум'я́нці) на всю що́ку́
У всій [свої́й (його́)] повноті́ <З найбі́льшою [усіє́ю (своє́ю, його́)] повното́ю>
Ужива́ти / ужи́ти [всіх] за́ходів (рідко [всі] за́ходи)
У [своє́му] по́вному скла́ді <Усі́м скла́дом>
Усі́м узя́ти
Усі́ права́ застере́жено
Уся́ наді́я
Хапа́тися за все (за будь-яку́, вся́ку можли́вість)
Ціка́вий до всього́ (на все)
Більш за все <Більш усьо́го> <Бі́льше всьо́го>
В усьо́му (по́вному, ці́лому) о́бсязі (заст. об'є́мі)
До [найме́нших] подро́биць (дрібни́ць) <рідко У подро́бицях> <З усіма́ подро́бицями>
З рі́зних (усі́х) кінці́в
З усіє́ї си́ли <З усіє́ю си́лою> <З усі́х сил>
З усіє́ї снаги́
З усіє́ю (вели́кою, глибо́кою і т. ін.) переко́нливістю
Крім усьо́го́ і́ншого
На [всьо́му (по́вному, по́внім)] скаку́
На (у) всі (рі́зні) кінці́
Перш за все <рідше Перш усьо́го>
(6)
 
[Аж] усере́дині (у гру́дях) [все (щось)] обрива́ється (рідше оберта́ється) / обірва́лося
у кого, рідше кому і без дод.
хто-небудь дуже вражений, переживає, страждає, боляче реагує на щось
.
[
Шміт
:]
Та ще й співи заводять такі, що аж все всередині обертається, просто хоч гинь
(Леся Українка)
;
Мов мертвий, глядів Максим на пожежу: йому здавалось, що в його грудях щось обривається, щось палахкоче...
(І. Франко)
;
З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його
[листоноші],
і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині
(В. Гжицький)
;
Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька
(І. Багмут)
;
Бода́й (неха́й) вони́ [всі] посли́знуть (пропаду́ть)! <Бода́й (щоб) вони́ (ви) [всі] посли́зли (пропа́ли)!>
Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́р
Вали́ти (зва́лювати) / звали́ти все доку́пи (до одніє́ї (одно́ї) ку́пи)
Весь (уве́сь) час
Вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т. ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т. ін.) [всі] со́ки
Ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі
Ви́дивитися [всі] о́чі (рідко ві́кна)
Вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) [всі] жи́ли
Вимо́тувати (мота́ти, витяга́ти, тягну́ти) / ви́мотати (ви́тягти) [всю] ду́шу
Вимо́тувати (мота́ти, тягну́ти, тягти́) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́
Висиса́ти (висмо́ктувати, витяга́ти, випива́ти) / ви́ссати (ви́смоктати, ви́тягти, ви́пити) [всю] кров (си́лу, [всі] си́ли (со́ки))
Віддава́ти / відда́ти [всього́] себе́
Від (з) [усьо́го] се́рця
Відкри́тий [усі́м] вітра́м
Від [усіє́ї (рідко са́мої)] душі́
Відчува́ти [всіє́ю своє́ю] шкі́рою
Ві́шати [всіх] соба́к
Вклада́ти / вкла́сти [всю] [свою́] ду́шу
(7)
 
Все (всі) і вся
абсолютно, без винятку все або всі (про вичерпну повноту охоплення чого-небудь)
.
Обморожені, ранені, охоплені пропасницею, завошивлені, брудні, зарослі, як троглодити, виснажені голодом, криво шкутильгаючі, байдужі до всього і вся, вони сунулися щільно збитою, безкраєю отарою
(І. Багряний)
;
Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан
(Валерій Шевчук)
;
Історичний підхід до з'ясування причин і всіх можливих граней того чи того конфлікту не прокрустове ложе, не рятівний рівень всіх і вся
(з газ.)
;
(8)
 
Все йде до рук (у ру́ку)
кому
кому-небудь завжди таланить, усе вдається
.
– А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть!
(І. Нечуй-Левицький)
;
Не гудили і Гальчука, та більш Петра як ватажка у всіх ділах питались. Мовляв, йому все йде до рук, уміння в нього й віра, до праці він і до наук...
(П. Дорошко)
;
(9)
 
Все кипи́ть усере́дині
в кого
хто-небудь надзвичайно знервований, схвильований або обурений
.
Правда, Меланія стрималася, але червоні лапчасті плями на шиї свідчили про те, що всередині у неї все кипить
(Ірина Вільде)
;
Більшiсть iз нас сьогоднi невдоволена, усерединi все кипить
(з газ.)
;
(10)
 
Все на сві́ті,
підсил.
абсолютно все
.
Про все на світі забув Федір!
(Панас Мирний)
;
– Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі... Треба перемогти, товариші, треба перемогти!
(О. Довженко)
;
О, якби вона
[Земля]
відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея...
(О. Гончар)
;
(11)
 
Все одно́ (прост. рі́вно)
:
а)
 
(кому і без дод.)
однаково або не має значення
.
– Кому воля, а кому неволя! – сумно одповів дід .. – Та вам все рівно, діду: ви давно вже вільні, – примовивсь Грицько
(Панас Мирний)
;
Все одно, каже, чи звінчав піп, чи не звінчав, аби кохалися...
(М. Коцюбинський)
;
Відорвати
[відірвати]
гуцула від його гір, то все одно, що зв'язаного орла занурити в воду, а рибу пустити літати в повітря
(Г. Хоткевич)
;
б)
 
(кому)
кого-небудь зовсім не хвилює щось; кому-небудь байдуже щось
.
– Мені все одно, що воно там написано, бо я його незугарна прочитати
(І. Нечуй-Левицький)
;
Благообразний дідок був взагалі веселим і балакучим від народження... і йому, мабуть, було все рівно, скільки часу він ще просидить в цьому кабінеті
(Григорій Тютюнник)
;
в)
 
(кому і без дод.)
за будь-яких умов; у будь-якому випадку (перев. при протиставленні)
.
– Тепер Січ буде недалечко: у Романовському Куті. Правда, й туди вашому брату все одно – дзусь!
(П. Куліш)
;
– Все рівно, чи так, чи інак, а земля пропадає. – Кому ж я її продам, сину, під сю завірюху?
(Панас Мирний)
;
Далеко не втече
[араб],
де не бігатиме, а все рівно до наших прийде... Тепер усі дороги до наших ведуть...
(О. Гончар)
;
г)
 
незважаючи ні на що; все-таки
.
Хоч би всіх
[співців]
переловили, Все одно б сього джерела Вільних співів не спинили
(Леся Українка)
;
Губа
[в Северина]
зрослася, але тонюсінький, як ниточка, рівчачок все рівно розділяв її на дві половинки
(Григорій Тютюнник)
;
Добре лірику, їй-право! Встане, гляне у вікно... Може, вам і не цікаво, – Він напише все одно
(С. Олійник)
;
(12)
 
Все переплу́талося (поплу́талося, переверну́лося і т. ін.) / плу́тається (переверта́ється) в голові́ (в думка́х)
:
а)
 
втратилася чіткість, точність розуміння, сприйняття чого-небудь
.
У голові все переплуталося, пішло колесом, наче після чаду та диму...
(Панас Мирний)
;
В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині
(С. Журахович)
;
б)
 
(у кого)
хто-небудь сприймає дійсність неправильно, спотворено
.
[
Жека
:]
Ти ж повернешся сюди. Мусиш повернутися!
[
Віра Михайлівна
:]
Не знаю, Жеко... Зараз у мене в голові все поплуталось...
(Я. Мамонтов)
;
Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками, яким у голові все попереверталося від “панськості”
(Ірина Вільде)
;
(13)
 
Все пропа́ло
уживається як констатація безвихідності становища
.
– Що тепер я?.. Людський попихач, наймит?.. Пропало... все пропало!
(Панас Мирний)
;
Все пропало!.. Жах обхопив в одній хвилі, як вогонь обхоплює сухий солом'яний стіг
(Г. Хоткевич)
;
(14)
 
Все співа́є
у кому
хто-небудь перебуває в піднесеному, радісному настрої
.
Йому раптом зробилося легко і навіть весело. “Додому! Додому!” – співало все в ньому
(Григорій Тютюнник)
;
(15)
 
Все стає́ / ста́не на своє́ мі́сце (на свої́ місця́)
обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього стану
.
Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване .. В нього там все ставало на своє місце
(О. Гончар)
;
Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце
(М. Ю. Тарновський)
;
(16)
 
Все чи́сто
до найменших дрібниць; абсолютно все
.
Тимофіївна, прибиральниця третього поверху, де містилася кімната, все чисто робила сама, а от паркет наказувала натирати хлопцям
(В. Собко)
;
Міг би я вам розповісти про цей Іпель все чисто: і яка його бистрість
[швидкість],
і де були розташовані вогневі точки противника на протилежному березі, і де міновані поля
(О. Гончар)
;
[Всі] вхо́ди (хо́ди́) і ви́ходи <[Всі] ви́ходи і вхо́ди>
[Всі] ко́зи в зо́лоті
Всіма́ си́лами
Всім се́рцем <Всіє́ю душе́ю>
Всі ро́зуми пої́сти
Всіх благ!
Всього́ до́брого (найкра́щого)!
В усі́х кінця́х
Дзвони́ти (видзво́нювати) в усі́ дзво́ни
Дур [уве́сь] спав
Забува́ти / забу́ти про все [на сві́ті]
Заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м [на сві́ті])
Зва́жити / зва́жувати [всі] за і [всі] про́ти
Зво́дити / звести́ [на] ніна́що <Зво́дити / звести́ на пси>
З (із) [усьо́го] ро́змаху <З ро́змахом>
З [усі́м] га́музом
З усі́х бокі́в
З усі́х куткі́в [і за́кутків]
З усі́х ніг
З усі́х по́глядів <З уся́кого по́гляду>
З усьо́го ду́ху
З усьо́го ма́ху
Іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки)
Іти́ на все
Ки́датися на всі бо́ки
Ко́ваний (ку́тий) на всі но́ги (чоти́ри ноги́ (копи́та))
Ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук, у рука́х)
Крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки
Ляга́ти / лягти́ [важки́м (непоси́льним, усі́м і т. ін.)] тягаре́м на пле́чі
Ма́йстер (рідше маста́к) на всі ру́ки
Ма́йстер (рідше мите́ць, маста́к) на всі (вся́кі) шту́ки
Ма́ти [всі] кле́пки́ в голові́
На весь дух
На весь (на по́вний, у по́вний і т. ін.) го́лос
На весь рот
На весь світ
На весь (уве́сь) [по́вний, по́вен] зріст (ріст)
На весь язи́к
На (во) всі лопа́тки
На все го́рло <розм. На всю горля́нку>
На [все] гото́ве
(17)
 
На все до́бре!
усталена форма ввічливого прощання з ким-небудь
.
Буду дуже вдячний, коли Ви це зробите, бо я давно вже обіцяв ці гроші переслати до Києва. На все добре!
(М. Драй-Хмара)
;
– Отже, я більше вас не затримую, панове. На все добре!
(В. Владко)
;
На всі бо́ки
На всі бо́ки присту́пний
На всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́
На всі за́вертки
На всі за́води
На всі за́ставки
На [всі] сто відсо́тків (проце́нтів) <На всі сто>
На всіх перехре́стях
На всіх (по́вних) пара́х
На всі чоти́ри
На [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони)
На [всі] чоти́ри ві́три
На всі шту́ки
На всьо́му гото́вому (готове́нькому)
На всю ву́лицю
На всю пе́льку
На всю (по́вну) гу́бу (рідше губу́)
На всю (по́вну) коту́шку
На всю (рідко ці́лу) ха́ту
На всю ру́ку
На всю (свою́) обихі́дку
На дове́ршення [всього́]
На по́вних (всіх) паруса́х
Натиска́ти (нати́скувати, рідше дави́ти) / нати́снути (рідше надави́ти) на [всі] [свої́] га́льма
Натиска́ти (нати́скувати, рідше дави́ти) / нати́снути (рідше надави́ти) на [всі] [свої́] педа́лі
(18)
 
Не все [ще] пропа́ло
уживається для вираження надії, сподівання на вихід із безнадійного, безвихідного або скрутного становища
.
– Що ж тепер, Галю?.. – Шкода... засватана вже я!.. Знаєш що, Чіпко?.. Може, ще не все пропало... Я скажу матері... може, вона батька вмовить...
(Панас Мирний)
;
– Он, кажуть, помилування уже оголосили для тих, хто добровільно вийде з лісів. – Ох, не для мене то, Вусте. Багато на душу взяла. – Не все ще пропало, Ганно. Ще не пізно світ собі розв'язати
(О. Гончар)
;
(19)
 
Не всі вдо́ма (до́ма)
у кого
хто-небудь дурний, недоумкуватий
.
Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома
(І. Франко)
;
– Ну, та то вже, мабуть, якийсь виродок з їхнього стану, самі ж бо про неї кажуть, що не всі дома
(Дніпрова Чайка)
;
[
Андрій
:]
Факт той, що всі у мене вдома вважають, видно, що у мене не всі вдома!
(З. Мороз)
;
(20)
 
На всю (в усю́),
з дієсл.
у повну силу, повною мірою
.
– Туман як сало! А то все міцні приморозки дубом землю кували – ніяк не можна було на всю розпочати сівбу
(Є. Кротевич)
;
Зареготавшись на всю від Кузьминого жарту, я відкинувся в задок брички
(І. Микитенко)
;
До Львова прибули після полудня, коли знаменита Краківська площа, на якій відбувались базари, вже вирувала, гармидерувала, торгувала в усю
(В. Бабляк)
;
– Хліб майже готовий, хлопці, – чув Буслай... Ми днів два покосимо на звал, підбирачі все це підберуть, а тоді вже почнемо збирати на всю
(В. Москалець)
;
(21)
 
Над (по́над) усе́
дуже сильно; найдужче
.
Пахли
[квіти]
над усе і запаморочливо – землею, прілим торішнім листям і сонячним теплом
(Ю. Смолич)
;
Несміливо поглядав
[Шовкун]
на старшого лейтенанта, якого, видно, любив над усе
(О. Гончар)
;
Не ма́ти всіх до́ма
От і вся розмо́ва
(22)
 
От (ото́) [тобі́ (вам)] і все
уживається для вираження вичерпності характеру висловленого, повідомленого; більше нічого нема
.
У нас була виставка в Академії і дуже добра. А тепер через день дають “Руслан
[Руслана]
і Людмилу”. От вам і все, що тут робиться
(Т. Шевченко)
;
Війна ніяк тут не почувається, тільки з газет знаємо про неї та хіба менше приїжджих – от і все
(М. Коцюбинський)
;
– То було і яєчко, і молочко, і сметанка в празник, а тепер хліб та картопля – от тобі й усе... І живи як хоч
(Г. Хоткевич)
;
А тут ходиш по світу, і порохня вже з тебе сиплеться, і нікому ти вже не треба, а живеш – не кличе Бог, от тобі і все...
(М. Вінграновський)
;
Па́дати / впа́сти (ки́нутися, па́сти і т. ін.) на колі́на (в колі́на, навко́лішки, ниць, рідко на всі чоти́ри) <Упада́ти / впа́сти в но́ги (до ніг, ниць)>
Перебира́ти (розбира́ти) / перебра́ти (розібра́ти) по кісточка́х ([усі́] кісточки́, [усі́] жи́лочки)
Переверну́ти [весь] світ
Переверта́ти / переверну́ти [всю] ду́шу ([все] се́рце)
Перемива́ти (ми́ти, переме́лювати, перетира́ти і т. ін.) / переми́ти (перемоло́ти, перете́рти і т. ін.) [усі́] кісточки́ (кістки́)
Переоці́нювання (переоці́нка) [всіх] ці́нностей
Переоці́нювати / переоціни́ти [всі] ці́нності
Пиши́ [все] пропа́ло
Підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри
Підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри
Плу́тати (переплу́тувати) / сплу́тати (переплу́тати, зміша́ти) [всі] ка́рти
Плюва́ти на все (на всіх) [і вся]
Поверта́ти / поверну́ти все життя́
Повимо́тувати усі́ жи́ли
По [всій] фо́рмі
По всіх кутка́х (за́кутках, за́куточках)
Пока́зувати / показа́ти на весь зріст
По (на) всіх пу́нктах
Попира́ти все святе́
Посила́ти [всі] громи́ і бли́скавки [на го́лову]
Посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в)
Поста́вити (розста́вити) / ста́вити кра́пку ([всі] крапки́) над “і”
По (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х <По всьо́му сві́ту>
Прили́пнути (прикипі́ти) [всім] се́рцем ([усіє́ю] душе́ю)
Прогле́діти (прогля́діти, продиви́тися) [всі] о́чі
Проспа́ти [все] Ца́рство Небе́сне
Протруби́ти (протуркоті́ти, проту́ркати, прокрича́ти і т. ін.) [всі] ву́ха
Світ на всі чоти́ри ві́три
Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні]
Скаламу́тити [всю] ду́шу ([все] нутро́)
Скорі́ше (рідше скорі́ш) за все (рідко всьо́го)
Спе́ршу всьо́го <Сперш усьо́го>
Ста́вити над усіма́
Стри́гти / постри́гти [всіх] під одну́ гребі́нку (під оди́н гребіне́ць)
(23)
 
[Та] й по всьо́му
:
а)
 
цим все і закінчиться
.
Ну, бабуся гримне На неї добродушно – і по всьому
(М. Рильський)
;
То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки – та й по всьому
(Є. Гуцало)
;
б)
 
більше нічого
.
Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому
(М. Коцюбинський)
;
Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому
(П. Панч)
;
Тріща́ти по всіх швах
Тягти́ (тягну́ти, витяга́ти, витя́гувати) / ви́тягти (ви́тягнути) [оста́нні (всі)] жи́ли
[Уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі
У всій [свої́й, його́ і т. ін.] наготі́
У [всі] [свої́] чоти́ри о́ка <У че́тверо оче́й>
(24)
 
У голові́ все йде / пішло́ о́бертом
у кого
хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т. ін. щось
.
У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись
(Олесь Досвітній)
;
[Усе́] гро́шика [і] з ко́шика
[Усе́] до йо́ти
[Усіма́ (вся́кими)] пра́вдами й непра́вдами
Усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істо́ти і т. ін.)
Усі́м га́музом
Усі́м ми́ром <Усіє́ю грома́дою>
Усі́м (ці́лим) ско́пом
Усі́х (всіля́ких, вся́ких, рі́зних) масте́й <Усіє́ї (всіля́кої, вся́кої, рі́зної) ма́сті>
Усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову]
Усьому́ голова́
Хай [усе́] йде пра́хом
Цар (Оте́ць, Влади́ка) Небе́сний (Всесві́тній) <Цар [усі́х] царі́в>
Шкутильга́ти (кульга́ти) на оби́дві ноги́ (на всі чоти́ри)
Що (скі́льки) [є] мо́чі <З усіє́ї мо́чі>
Як (мов, ні́би і т. ін.) усі́ ро́зуми пої́сти
Як (мов, ні́би і т. ін.) усі́ шляхи́ погуби́в
Як цві́ту по всьо́му сві́ту