СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВСА́ДЖУВАТИ
1
(УСА́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., ВСАДИ́ТИ (УСАДИ́ТИ), всаджу́, вса́диш і розм. ВСАДОВИ́ТИ (УСАДОВИ́ТИ), овлю́, о́виш, док., кого, що.
1
.
Уміщати, саджати в середину чого-небудь (звичайно про живі істоти)
.
Баба вловила, в міх усадила, деркачем била
(Номис)
;
– У клітку золоту Всаджу тебе
[пташку]
я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам!
(І. Франко)
;
– Мене сьогодні бив Ціпенюк, а я хочу його до суду завдати. Біда, що нема знаків та не буде йому нічого, а я його мушу до арешту всадити
(Л. Мартович)
;
Мене штовхали то сюди, то туди, мене всадовили в танк
(П. Загребельний)
.
2
.
Устромляти якийсь предмет у що-небудь
.
Хотіла
[Софія]
вже йти, але вернулася.., дістала оздобний .. гребінець і всадила собі у волосся
(Леся Українка)
;
– Всади увечері шпильку з ниткою в її
[Калинки]
сукно. Вранці вона .. подасться з хати, а нитка тебе й виведе куди треба
(Ю. Винничук)
;
// 
Із силою встромляти холодну зброю в кого-, що-небудь
.
Еней .. В Мезентія всадив палаш
(І. Котляревський)
;
Пані Баличина мовчки вихопила запоясник і всадила в спину Кособудського
(З. Тулуб)
;
// 
розм.
Ударяти когось чим-небудь з усієї сили
.
Зо всього маху всадила
[Христя]
кулака в Тимофієву спину, що аж по хатах загуло
(Панас Мирний)
;
– Він оглянувся, кажу, та й витягнув мене з гурту. Тут потряс мною з цілої сили, а відтак як всадить мені кулаком межи очі!
(О. Кобилянська)
;
// 
розм.
Влучати в що-небудь (про кулю, шріт)
.
Раз на вовка хука дав; удруге схибив; за третім разом заряд у пеньок всадив
(Панас Мирний)
;
Вона всадила під лівий край каменя ще дві кулі
(В. Кучер)
.
3
.
перен., розм., рідко.
Те саме, що вга́чувати
1
.
Крейгер всадив
[у скуповування акцій]
уже всі свої гроші
(Ю. Смолич)
.