СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВРУЧНУ́
(УРУЧНУ́), присл.
Ручним способом, без використання механізованих знарядь виробництва; руками
.
Косять бідні бойки траву вручну
(Р. Федорів)
;
Мінеральні добрива вносять у ґрунт за допомогою тракторних агрегатів, літаків сільськогосподарської авіації та вручну
(з наук. літ.)
;
Вважають, що в бібліотеці князя Ярослава Мудрого налічувалося понад 1000 книг. Це був величезний скарб, адже книги писалися вручну, на пергаменті
(із журн.)
.