СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ГЕПАРИ́Н
, у, ч., фарм., біохім.
Речовина, що перешкоджає згортанню крові; міститься у тканинах внутрішніх органів і м'язів
.
Одержано результати, що підтверджують припущення про регуляторну роль гепарину на ранніх стадіях морфогенезу нервових клітин
(з наук. літ.)
;
// 
Лікарський препарат, що використовується як запобіжний засіб проти утворення тромбів
.
Лiмфоцити видiляли з периферичної кровi, стабiлiзованої гепарином
(з наук. літ.)
;
Для лікування таких тяжких захворювань, як тромбофлебіти, тромбози, наслідки відморожень, лікарі часто застосовують гепарин
(з наук.-попул. літ.)
.