СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ВРУ́ЧЕННЯ
(УРУ́ЧЕННЯ), я, с.
Дія за знач. вручи́ти 1
.
Зараз під цим дном лежали дві перепустки, приготовані Тамарою для вручення Кирилу Васильовичу
(А. Хижняк)
;
Немовби то було десь на іншiй планетi – i випускний вечiр з врученням атестатiв, i кримська подорож, i квiтуюча рожами дорога на Каховку
(О. Гончар)
;
На вручення грамоти я не поїхав: незручно почувався б серед тих, хто вже опублікував простирадла нарисів та репортажів
(А. Михайленко)
.