СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРИ́НЬКАТИ
див.
набри́нькувати
.
НАБРИ́НЬКУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАБРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм.
Те саме, що награва́ти.
Недалеко бандурист набринькував про славу України
(М. Хвильовий)
;
На сусідньому балконі якийсь підліток набринькує на гітарі одну й ту ж пісеньку з монотонним рефреном
(Л. Костенко)
;
На другому поверсі хтось набринькує на піаніно початок “Місячної сонати”
(І. Жиленко)
;
Єдиний варіант – брати гітару й набринькати мелодію самому чи попросити когось із друзів-знайомих
(з Інтернету)
.