ГОЛОСТЕ́БЛИЙ

, а, е.

Який має безлисте стебло

З розкопок стало відомо, що псилофіти невисокі, до 20–40 см заввишки, голостеблі рослини, які вкривали перезволожені болотисті ділянки

(з наук.-попул. літ.)

;

І молоді соки в деревах, і несміливі голостеблі фіалочки на лісових проталинах, скресання криги на річках, перші птахи з далекого вирію – хіба не звикли ми до всього цього ще з дитинства?

(з газ.)