СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВА́Р
АВА́РИ
, ів, мн. (одн. ава́р, а, ч.).
Тюркські племена, які в VI ст. завоювали придунайські області й утворили самостійну державу, яка проіснувала до кінця VIII ст.
Авари були авангардом великої групи племен, які прийшли із Центральної Азії і склали основу Західнотюркського каганату
(з наук. літ.)
;
До кінця VIII століття авари втратили колишню могутність і були підкорені Карлом Великим, а в подальшому були повністю асимільовані народами Західного Причорномор'я і Подунав'я
(з наук. літ.)
;
Літописи називають аварів обрами
(з наук.-попул. літ.)
.