ВОЩИ́НА

, и, ж.

Воскова основа стільника, а також видобутий із неї неочищений віск

На рядні лежала купа сухих вощин

(І. Нечуй-Левицький)

;

Всі ці люди внесли в хату запах пасіки: старої вощини, меду

(В. Гжицький)

;

* У порівн.

Воно

[обличчя]

стало жовте, як вощина

(Панас Мирний)

;

Штучно зроблений восковий лист із витиснутими на ньому з обох боків шестикутними денцями, на яких бджоли будують комірки

– Здрастуйте, – відповів Петро Петрович, який вставляв у рамки смужки штучної вощини

(Ю. Яновський)