ВОЩА́НИ́Й
, а́на́, а́не́.
1
. Просочений, покритий воском
. Перед столом великий кошик, повний дощечок вощаних та згортків паперових
(Дніпрова Чайка)
;Толові шашки, загорнуті у вощаний папір, запалили
(Л. Первомайський)
;Сушені плоди і ягоди найкраще тримати у скляних банках, щільно закритих вощаним папером
(з газ.)
;//
Зробл. з воску
.Чоловічок оповідає, а дві купи людей стоять і дивляться одна на одну, але дивляться не так, як незнайомі між собою люди, а так, як дивляться звичайно в музеї на вощані фігури
(В. Винниченко)
;Вощана свічка
.2
. Який має колір воску; блідо-жовтий
. Обличчя його посіріло, і вуха стали вощаними, як у мерця
(Л. Первомайський)
;Поміж вощаними стернинами білі дрібненькі грицики цвіли поруч із червоненькою заячою конюшинкою і їм гарно було усім
(М. Вінграновський)
;Замість яскравої люстри вмикав у світлиці нічник, вощана жовтизна гніздилася в хаті до півночі
(Є. Пашковський)
.