СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВОШИ́ВЕЦЬ
, вця, ч., розм.
Той, на кому багато вошей
.
По війні у школах провадилися санітарно-медичні огляди, завданням яких було виявити серед учнівського контингенту вошивців, яких, на жаль, у той час було багато
(із журн.)
;
// 
лайл.
Про негідну, погану людину
.
– Так що, пане Пентак, ми вже повинні .. за сто кроків знімати перед кожним панським вошивцем шапку?
(П. Козланюк)
;
Все залежатиме від того, кого ті судові пани розумітимуть під старим австрійським вошивцем
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
.