ВО́ША

, і, ж.

Маленька безкрила кровосисна комаха – зовнішній паразит тварин і людини

Я чув, як по мені лазили воші, такі ж самі, які я бачив на шиї у одного робітника

(В. Винниченко)

;

Німці цілком зайняли їхню єдину кімнату і наплодили безліч вошей

(Ю. Яновський)

;

Пізніше виявилося, що вошей не тільки не побито, а ще якимось чудом кількість їх збільшилася, вони з'явилися навіть там, де їх і не було

(І. Багряний)

;

Собаки вигризали воші, гримлячи ланцюгами

(Валерій Шевчук)

;

Воші – ектопаразити більшості птахів і ссавців

(з наук. літ.)

Маленька (від 1 до 10 мм завдовжки) рослиноїдна комаха ряду рівнокрилих, яка вражає листя і кореневу систему рослин; попелиця

– Філоксера – це така рослинна воша, як от буває на кукурудзі, огірках, кропиві.., тільки ще менша

(М. Коцюбинський)

;

Піски – як вогонь, навіть найживучіша філоксера, ота, пробачте, воша коренева, не витримує, гине, а саджанець мій росте!

(О. Гончар)

△

(1)

Бджоли́на во́ша

–

маленька безкрила сліпа мушка ряду двокрилих червоно-бурого кольору, яка живе паразитом на бджолах; браула

Бджолина воша живиться на бджолі не кров'ю, а медом

(з наук.-попул. літ.)

;

(2)

Книжко́ва во́ша

–

комаха ряду сіноїдів, що розмножується в старих паперах, книжках; книгогриз (у 1 знач.)

До так званих внутрішньожитлових комах належать тарган, блощиця, книжкова воша, міль та інші

(з наук.-попул. літ.)

;

Книжкова воша має тільце завдовжки 1 мм білого або блідо-жовтого кольору

(з наук.-попул. літ.)

◇

Годува́ти (рідко відгодо́вувати) во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.)

див.

годува́ти

;

(3)

Як во́ша за кожу́х ([за] кожу́ха),

зі сл.

триматися

держатися

і т. ін.

–

дуже міцно

– Федю, рости правдивим, чуйним до людей. Паразитів різних по голові бий, а за добрих людей держися як воша за кожух

(В. Москалець)

;

Після одруження з Геннадієм рішуче перестала

[Марта]

бути доступною, трималася строго й міцно, як воша кожуха

(Валерій Шевчук)

;

Схопився мужик за город, що біля дому, і тримається за нього, як воша за кожух

(з газ.)

;

(4)

Як (мов, ні́би і т. ін.) чума́цька во́ша,

зі сл.

величатися

пишатися

і т. ін., ірон.

–

дуже, надзвичайно

Величається як чумацька воша

(Номис)

;

Він

[пан Купа]

бундючиться, величається мов чумацька воша супроти простих людей

(О. Ільченко)