ВОЧЕВИ́ДЬ

, присл.

Відкрито, явно

Юрба порушила мовчання і вочевидь підтримала Левка Тритуза

(Г. Епік)

;

За чотири роки я вочевидь пересвідчився, що Григорій Микитович напрочуд доброго серця людина

(О. Копиленко)

;

Дорожні дамочки аж навшпиньки стають, щоб не пропустити видовища, яке зможеш увечері побачити на телеекранах, а тут воно перед тобою вочевидь: юнака несуть

(О. Гончар)

;

Тищенко вочевидь демонстрував свою солідарність з Іршею, це розуміли всі

(Ю. Мушкетик)

у знач. вставн. сл.

Те саме, що очеви́дно 3.

Але професор, вочевидь, не вмів мовчати надто довго

(Ю. Андрухович)