ВОЦАРІ́ННЯ

, я, с., іст.

Дія за знач. воцари́ти і воцари́тися.

Іще до воцаріння Петра Олексійовича царівна Софія, правлячи то так, то інакше, пробувала здобути Крим

(Г. Колісник)

;

– Річниця воцаріння повинна стати великим днем, – упевнено сказав Барі

(Василь Шевчук)

;

Наш король Педро спорядив велике свято на честь свого воцаріння

(М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо)