СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВО́СЬМЕРО
, вісьмо́х, числ. кільк., збірн.
Вісім (уживається з іменниками чоловічого роду, що означають живих істот, з іменниками середнього роду, що означають назви істот і речей, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині)
.
І нас усіх у сім'ї було восьмеро: дядько, дядина, п'ятеро дітей та я
(Панас Мирний)
;
У старого Лук'яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей
(Григорій Тютюнник)
;
Хiба йтиме восьмеро волiв осiбно вiд тих, з якими звиклися за довгу дорогу?
(Ю. Мушкетик)
.