СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВАНТЮ́РНИЦЬКИЙ
, рідко АВАНТУ́РНИЦЬКИЙ, а, е.
Пройнятий авантюризмом, оснований на авантюризмі
.
Минулась молодість, пролинула ціла епоха в химерній авантурницькій метушні
(О. Довженко)
;
Я певна, що вона не знала про його авантюрницькі плани
(І. Кулик)
;
У недавно заселеному краї було багато бродячого авантюрницького елементу, щоб постачати людський матеріал для таких ватаг
(з наук. літ.)
;
// 
Власт. авантюристові (у 1 знач.)
.
Жора послухався і скромно став скраю, обличчя його було печальне і з нього майже зник авантюрницький вираз
(із журн.)
.