ВОСКРЕ́СЛИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. акт. до воскре́снути 1, 2
. Він
[Ісус Христос]
з'явився Одинадцятьом [апостолам]
.. і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;Звуки оживили асоціацію про його
[Андрія]
першу любов .., про душі великих геніїв світу, воскреслих в провінційному місті далекої, чужої для Бетховена й інших землі...(І. Багряний)
;Втративши цікавість до воскреслого з мертвих Панька, .. всі
[козаки]
одвернулись од нього(О. Ільченко)
;Заходилося на те, що до тої Сігріди, мов до оспіваної давнім поетом Пенелопи, зберуться женихи з усіх усюд, тільки що не знайдеться на них Одіссея, воскреслого з своїх смертей і мандрів
(П. Загребельний)
;//
у знач. ім. воскре́слий,
лого,
ч.; воскре́сла, лої,
ж.Той (та), хто воскрес (воскресла)
.Голосом їхнiм має стати ця ваша стрiчка... Болем i гнiвом воскреслих, свiдченням i засторогою...
(О. Гончар)
;Вузькі очі старого дивились на Сергія, мов на воскреслого
(І. Білик)
.2
. у знач. прикм., рідко.
Те саме, що скре́слий
1
.В темряві ночі шумить воскресла річка
(М. Коцюбинський)
.