ВОСКОВИ́Й
, а́, е́.
1
. Зробл. з воску
. Тримаючи в руках великі воскові свічки, вони сходами спустились у глибоке підземелля
(С. Скляренко)
;//
Укритий або просочений воском
.Сапфо щось пише на восковій табличці
(Леся Українка)
;Світло падало знизу і просвічувало крізь восковий папір
(В. Кучер)
.2
. Який має колір воску; блідо-жовтий
. – Ви б порадились
[у]
лікаря.., – говорив о. Василь, зупиняючи погляд на її восковому лиці(М. Коцюбинський)
;В тіні під грушею біліли вискреблені до воскового кольору лавочка і стіл
(І. Сенченко)
.3
. перен.
М'який, податливий (про людську вдачу)
. Воскова вдача: аби до тепла, так і тане
(прислів'я)
;– Жіночка трапилась ласкава, просто-таки воскова
(Ю. Збанацький)
.