СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВОРУШЛИ́ВИЙ
, а, е, розм., рідко.
Те саме, що рухли́вий.
Проворна, жвава та вертка зроду, вона ще до того вдавала з себе дуже ворушливу й жваву парижанку
(І. Нечуй-Левицький)
;
Нервове ворушливе обличчя у Катрі відбивало на собі всі перелети бурливих сердечних почуть
[почуттів]
(М. Старицький)
.