СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВОРУШКИ́Й
, а́, е́, розм., рідко.
Те саме, що рухли́вий.
– А може, на весілля? – лукаво повела ворушкою бровою Олена
(Я. Гримайло)
;
По небу йшли ворушкі хмари
(Ю. Мокрієв)
;
Окремі постаті злилися в один темний, ворушкий потік, що котився в білі нетрі ночі
(Ю. Мушкетик)
.